- розгалужений
- [розгалу/жеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розгалужений
Смотреть что такое "розгалужений" в других словарях:
розгалужений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгалузити. 2) у знач. прикм. Який має багато гілок; гіллястий. 3) у знач. прикм. Який розходиться в різні боки, напрями. 4) у знач. прикм. Який ділиться на частини, відділи (про організацію, установу і т. ін.) … Український тлумачний словник
розгалужений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розгалужений візерунок — Syn: струмковий візерунок … Словарь синонимов металлургических терминов
дендритний — а, е, спец. Який має розгалуження деревоподібної форми; розгалужений … Український тлумачний словник
дереза — и/, ж. 1) Розгалужений кущ родини бобових, що росте в степу, по степових схилах. 2) Колючий кущ родини пасльонових, який добре вкорінюється на сухих схилах, скелях, обривах; повій звичайний … Український тлумачний словник
європейський — а, е. Прикм. до європейці та Європа. || заст. Стос. до народів і держав Західної Європи; західноєвропейський. || Відомий усій Європі. Європейське ім я. •• Європе/йське пра/во розгалужений комплекс міжнародних та наднаціональних правових норм, що… … Український тлумачний словник
ізобутан — у, ч. Ізомер бутану, що містить розгалужений чотириатомний карбоновий ланцюжок, сполучений з 10 ма атомами Гідрогену … Український тлумачний словник
ізооктиловий — а, е. Стос. до одного з ізооктил радикалів, що мають розгалужений карбоновий ланцюжок. Ізооктилові спирти … Український тлумачний словник
розвилистий — а, е. Який має розвилину; розсохуватий, розгалужений. Розвилисті роги … Український тлумачний словник
розгалуженість — ності, ж. Абстр. ім. до розгалужений 2 4) … Український тлумачний словник
